Вифлеємський вогонь миру

Стежте у соціальних мережах

Вифлеємський вогонь миру — це міжнародна скаутська акція, що відбувається щороку напередодні Різдва. Мета цієї акції – поширення символічного вогню, який запалють на місці народження Ісуса Христа у місті Вифлеєм до всіх, хто його потребує.

В Україні поширенням цієї традиції та Вифлиємського вогню займаються пластуни. Починаючи з 1998 року вони взяли на себе цю почесну місію. І якщо в попередні роки – це, можна сказати, була звичайна благодійна акція, то цього року, зважаючи на війну на Сході України, сенс Вогню миру як ніколи актуальний для всіх українців.

Особливістю цього року стало те, що пластуни доправляли Вогонь в тому числі і на передову, зокрема до пластунів, які зараз воюють у різних батальйонах, а також до міст Донецької та Луганської області, які були звільнені українськими військами і як ніхто інший прагнуть миру.

Про походження цієї традиції, цікаві факти з проведення заходу, дорогу Вогню у цьому році читайте у цьому матеріалі.

Hartl_fin
Гюнтер Хартл, 2001 рік

Ось уже 28 років Вогонь миру з Вифлиєму запалюється напередодні Різдва у багатьох європейських сім’ях. Це стало доброю різдвяною традицією для понад 30 європейських країн. З початку цієї акції, грудня 1986 року, цей Вогонь нагадував, що при народженні Ісуса ангели співали у Вифлиємі про мир для людей на Землі.

Вифлиємський вогонь – це символ, що нагадує про те, що люди повинні докладати максимум зусиль, щоб у світі панував мир
Процитувати TwitterFacebook

“Австрійський телеканал ORF створив справжню різдвяну традицію, що нагадує всім про глибоке значення свята,” – розповідає Гюнтер Хартл (нім. Günther Hartl), багаторічний керівник міжнародної акції “Вифлиємський вогонь миру”.

“Вифлиємський вогонь – це не якась магічна річ, що може в один момент викликати мир у всьому світі. Це, скоріше, символ, що нагадує про те, що люди повинні докладати максимум зусиль, щоб у світі панував мир”, – говорить Хартл.

Як все починалось

Ідея нової різдвяної традиції народилася у місті Лінц в 1986 році на регіональному австрійському каналі ORF. Насправді, Вогонь чи то Світло миру (німецькою мовою назва звучить як Friedenslicht) запланували привезти до Австрії як одноразову акцію в рамках іншого заходу, який проводив в той час канал “Світло крізь темряву”. Вогонь хотіли передати тим людям, які святкували Різдво поза домом — у лікарнях, сиротинцях тощо. Також свічку з Вонем можна було отримати у цей рік у всіх найбільших храмах Австрії. Кожен жертводавець тоді міг взяти її у знак подяки за його допомогу храму.

Проте вже у перший рік проведення, Вогонь з Вифлеєму був сприйнятий населенням з таким ентузіазмом, що організатори зрозуміли, що захід має стати щорічним.

У 1988 році до цієї ініціативи вперше організовано долучились скаути Відня, основним ініціатором виступив скаутський провідник Бертль Ґрюнвальд (нім. Bertl Grünwald). До акції підключилося більше ніж 70 скаутів – як з Відня, так і цілої Австрії.

Вифлиємський вогонь став традиційним та символом різдвяного миру у цілій Європі, посівши важливе місце у серцях людей.
Процитувати TwitterFacebook

А вже наступного року Вифлиємський вогонь вперше подолав кордони, і став міжнародним заходом. Його у австрійських скаутів отримали скаути з Чехії, Польщі та Австрії, а завдяки всім ним Вогонь потрапив, навіть, до США та Аргентили. В Чехії, до слова, у містечку Будвайс на головну площу міста у грудні 1989 вийшло понад 10 тисяч осіб, щоб отримати цей різдвяний символ. Вогонь у цей рік горів також і на Берлінській стіні, яка в той час розділяла Європу, а згодом, коли Стіна врешті впала, делегація з Австрії урочисто передала його мешканцям Берліну.

Так з року в рік до акції приєднувались все більше скаутів з різних країн. Вони започаткували таку собі естафету, коли почали передавати Вогонь одне одному на кордонах власних країн. Вифлиємський вогонь став традиційним. Він став символом різдвяного миру у цілій Європі, посівши важливе місце у серцях людей.

Хто запалює Вогонь

Щороку напередодні Різдва телеканал ORF обирає одну австрійську дитину, яка летить до Вифлиєму та безпосередньо у самій церкві, на тому місці, де народився Ісус, запалює лампадку, з якої потім Вогонь поширюється по цілому світу.

Фактично єдиною вимогою до дітей, яких обирають обличчям заходу на певний рік, є те, щоб вони були соціально активними, в плані допомоги тим, хто потребує. Хтось з тих, кого обирали, допомагав дітям, хворим на синдром Дауна, хтось був активним у дитячому пожежному гуртку. Тіціан, який був обраний у 2014 році, багато допомагав адаптуватись у Австрії своїм однокласникам-імігрантам, для яких німецька не була рідною мовою.

Єдиним виключення з цієї традиції, коли Вогонь запалила не дитина з Австрії, став 2002 рік. Офіційна делегація не могла потрапити до Вифлеєму внаслідок небезпечної військової ситуації в той час на Близькому Сході.

Один арабський юнак дістав Вогонь з Вифлеєму, таємно передав його єврейським дітям, а ті в свою чергу вже транспортували його літаком до Відня
Процитувати TwitterFacebook

Проте, навіть, за таких умов, традицію з передачею Вогню вдалось продовжити. Один арабський юнак дістав Вогонь з Вифлеєму, таємно передав його єврейським дітям, а ті в свою чергу вже транспортували його літаком до Відня.

Відео із запалення Вогню

Як перевозять Вогонь

На початку акції однією з проблем, яка постала перед організаторами, як транспортувати Вогонь до Відня, адже з відкритим вогнем у літаку авіакомпанії не погоджувались подорожувати. Тоді була сконструювана спеціальна лампадка, яка дозволяла це зробити, не гасивши Вогонь.

Зараз Австрійські авіалінії (Austrian Airlines) є одними з партнерів заходу, а тому транспортування не викликає жодних проблем.

Arrival in Vienna 2012
Гюнтер Хартл разом з членами екіпажу літака, 2012 рік

Кому передають Вогонь

За майже 30 років існування традиції передачі Вогню нічого не змінилось, і, так би мовити, цільова аудиторія незмінна. Скаути прагнуть привезти Вифлиємський вогонь перш за все тим, хто цього потребує у Святвечір найбільше: одиноким людям, дітям з сиротинців, хворим, які зустрічають свято у лікарнях.

Також завдяки підтримці церков Вогонь може отримати кожен бажаючий, а тому для багатьох європейських родин свічка з Вифлиємським Вогником є традиційним атрибутом Різдва. Слід також сказати, що починаючи з Іоана Павла ІІ, всі Понтифіки, глави Католицької церкви, благословляли проведення цього заходу, а також отримували особисто Вогонь миру. А в Україні пластуни щороку отримують благословення і підтримку цієї передачі, і від Греко-Католицької, Православної та Автокефальної церкви.

Не оминають своєю увагою скаути також і політиків, та й це зрозуміло. Адже передача Вогню лідерам своїх держав – це ознака того, що акцію підтримують на найвищому рівні. Так у різні роки Вогонь отримували і німецький канцлер Гельмут Коль, і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, і президент Єврокомісії Жозе Мануель Барозу, екс-президент СРСР Михайло Горбачов та багато інших політичних діячів. Одного року, навіть, король такої екзотичної країни як Йорданія, Хусейн.

Вогонь в Україні

Вперше Вогонь до України потрапляє ще у 1992 році, але тоді це була не всеукраїнська акція, а лише приватна ініціатива окремих пластунів. Офіційно ж пластуни ведуть відлік початку проведення акції з 1998 року. В цей рік Вогонь вперше передали в Україну на кордоні.

Відтоді на україно-польському митному переході Рава-Руська-Гребенне представники Союзу Польських Харцерів (пол. ZHP) передають Вогонь представникам Пласту. Після того, стоячи разом у колі, пластуни та харцери співають колядки й скаутські пісні, обмінюються подарунками, фотографутються тощо.

Традиції – річ уперта, та й це ще одна нагода зустрітись харцерам і пластунам
Процитувати TwitterFacebook

Починаючи з 2007 року, делегація пластунів відвідує урочисту офіційну літургію, яка відбувається у Відні, де австрійські скаути передають Вогонь іншим скаутським організаціям. Тому потреби у передачі Вогню на кордоні немає. Але традиції – річ уперта, та й це ще одна нагода зустрітись харцерам і пластунам, то ж від цього ніхто не поспішає відмовлятися.

Практично кожного року пластуни вигадували якісь нові елементи з проведення акції, які згодом ставали традицією. Чи то перевозили Вогонь з україно-польського кордону на велосипедах, чи передавали його таксистам, які працюють на Свята. А, наприклад, у 2006 група львівських пластунів підняла Вифлиємський вогонь на найвищу вершину України – Говерлу. Тепер це підняття повторюють щороку, хоч і не завжди вдається піднятись на саму вершину через складні погодні умови.

2014 рік

Більшу частину цього року в Україні триває війна за незалежність від Росії. Пластуни, звісно, захищають Україну, воюючи у різних батальйонах. То ж головною особливістю цьогорічної акції стала передача Вогню на передову.

В грудні у Києві, в Софіївському соборі лампадку з Вогнем отримав, серед інших, старший пластун Ігор Карабін, який зараз служить у добровольчому батальйоні на Сході.

karabin
Ігор Карабін, 16 грудня 2014 року

Згодом пластуни передавали Вогонь до інших військових частин, де служать пластуни. А наприкінці грудня відбулась передача Вогню у Краматорську, Донецької області. Одному з міст, яке було звільнене українськими військами. І де без жодного сумніву добре розуміють, що таке мир.

Окрім того традиційним для пластунів є передача Вогню українським громадам по цілій Європі. Цей рік по суті став рекордним по кількості країн, в які пластуни привезли Вифлиємський вогонь (детальніше у інфографіці нижче).

2015 рік стане ювійлейним – тридцятим для цієї акції. Ідея миру, яку несе цей символічний Вогонь, вона у світі і далі є дуже актуальною, тому можна не сумніватись, що акція матиме ще довгу історію. І як співається у пісні Вифлиємського вогню:

Вогонь любові, вогонь добра,
Неси у світлі ліхтаря.
Хай знає кожен Божий дім -
Ми понесем вогонь, даруючи любов
Усім

vvv_ukr_infogr
Інфографіка з поширення Вифлиємського вогню пластунами у 2014 році

У матеріалі використані фото: ooe.orf.atsalzburg24.atdioezese-linz.at, Владислав Мусієнко
Інфографіка: Марічка Павлишак